Історія нацгвардійця Микити Крігера, який до війни був біотехнологом та актором, а на фронті рятував поранених та виходив з оточення буквально під носом у ворога.
Джерела · За матеріалами Чернівецький промінь та Молодий буковинець.
До повномасштабного вторгнення чоловік захоплювався літературою, виступав у театрі, знімався в кіно та працював біотехнологом. У 2024 році він переїхав до Чернівців, де приєднався до 24-го полку імені гетьмана Петра Сагайдачного Національної гвардії України. Після інтенсивної підготовки військовослужбовець вирушив на передову, де доставляв провізію, прокладав нові маршрути та евакуйовував поранених.
Під час однієї з вилазок Микита врятував цивільну жінку з уламковим пораненням ноги, зупинивши критичну кровотечу під обстрілом ворожого танка. Згодом його підрозділ потрапив в оперативне оточення через знищення шляхів постачання російськими військами. Протягом місяця бійцям доводилося збирати дощову воду та шукати залишки їжі, щоб вижити в ізоляції.
Зрештою гвардійці зуміли пробити коридори для виходу та пройшли всього за 15–20 метрів від позицій окупантів. Вони успішно подолали заміновану ділянку та під прикриттям туману пройшли пів кілометра відкритим полем, сховавшись від ворожого безпілотника. За час перебування на фронті боєць провів п'ять успішних евакуацій побратимів та цивільних.
Навіть в умовах бойових дій Микита знайшов можливість дистанційно захистити магістерську роботу та здобути вищу освіту.